Дипломатична діяльність митрополита Андрея Шептицького

(Із виступу на конференції приуроченої пам’яті митрополита Андрея Шептицького).  Яворів, НД «Сокіл», 2015р.

Пропоную поговорити про політику…Але не ту продажну і заангажовану, якої нам усім вистачає зараз, а про ту жертовну і самовіддану , якою, попри свій духовний сан та безліч справ, був змушений займатися Митрополит Андрей.

Детальніше: Дипломатична діяльність митрополита Андрея Шептицького

Слов'янські племена на території Яворівщини

Першими  слов’янами на території України були представники черняхівської культури. Сучасні дослідники цієї етнічної групи схиляються до думки, що черняхівці мають складне двояке походження як від слов’ян так і від північних германців готів. Культура була відкрита археологом В. Хвойкою ще наприкінці ХІХст, а на Яворівщині вона почала досліджуватись в кінці 80-их рр..ХХст. археологами Свєшніковим І.К., Пелещишином М.А. та Шишаком В.І. Регіони найбільшого скупчення  черняхівців – це території сучасних Шкла, Черчика, Залужжя, Тарнавиці, Рогізного, Наконечного і передмість Яворова.

Детальніше: Слов'янські племена на території Яворівщини

Від давніх часів до початку Залізної доби

Кожен, хто хоче правильно розуміти справжню суть політичних, економічних та культурних процесів, що відбуваються в сучасній Україні, повинен цікавитися і знати історію своєї держави, а також історію своєї «маленької  Батьківщини»: рідного краю, міста, села, місцевості з якої він походить. Бо, здавалося б, суто книжний вислів «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього» сьогодні знайшов своє реальне  втілення на сході України та став трагічним результатом тотальної фальсифікації української історії, відвертої ворожої пропаганди сусідньої держави та значними проблемами з самоідентифікацією значної кількості українців.

Тож хочемо запропонувати на нашому сайті ряд матеріалів, які в хронологічній послідовності розкриють читачам найважливіші процеси і події що відбувалися на нашій Яворівщині та розкажемо про її знаменитих мешканців, якими пишається цей край.

Яворівська земля має трагічне, а водночас і героїчне минуле, яке в мініатюрі повторює життєпис всієї нашої України. Про Яворів і Яворівщину існує не так вже і багато наукових робіт. Це пов’язано з тим, що згадана земля довгий час була далекою провінцією іноземних держав, а в радянські часи спочатку підозрілим і небезпечним «бандерівським» краєм, а згодом напів-засекреченим регіоном з найбільшими у Європі сірчаним кар’єром та полігоном для будівництва яких було виселено сотні сіл, присілків і хуторів разом з їхніми мешканцями. Саме розробка цих важливих об’єктів і спричинилася до перших наукових праць про Яворівщину, які носили переважно географічну та археологічну тематику, коректно оминаючи історію. Найдавніший період Яворівської землі досліджували відомі археологи Л.І. Крушельницька, І. К. Свєшніков, Л.Г. Мацкевий, О.О. Ратич та  М.А. Пелещишин. І хоч їх дослідження велися на малих, окремо взятих територіях  то саме завдяки зусиллям цих людей і відкрилася картина праісторичного минулого  і почалося його подальше наукове вивчення краю.  

Територія Яворівщини вперше була заселена дуже давно, приблизно 10-6 тисяч років до н.е. у добу мезоліту. Саме тоді в долини місцевих річок Шкло, Вільшаниця, Завадівка, Гноєнець з’явилися мезолітичні мисливці на мамонтів, які і були «першими  яворівцями». Сліди їхньої життєдіяльності були знайдені під час будівництва міста Новояворівськ та промислових об’єктів у селищі Шкло (на фото знахідка бивні мамонта, що зберігається в шкільному краєзнавчому музеї ЗОШ № 3 м. Новояворівськ). Протягом історії процес заселення Яворівщини зазнав глибокого впливу багатьох чинників  факторів. В стародавню епоху визначним був природно-географічний фактор, в середньовіччі – історичні обставини, в нові часи – різні соціально-економічні чинники.

У найдавнішіші часи тут існували досить суворі кліматичні умови, а родючість наших  ґрунтів сильно поступається сусіднім територіям. Тому «першими яворівцями» саме і були не землероби, а мисливці. Та попри все це, Яворівщина є унікальною і неповторною територією у Європі. Ця унікальність полягає в тому, що на її території беруть початок ріки, які протікають в протилежних напрямках і впадають в різні моря Чорне і Балтійське. Головний європейський вододіл, який ще називають Розточчям, проходить  в напрямку від Львова, через смт. Івано-Франкове, села Лозино, Дубровиця, Лелехівка, Верещиця, полігон (урочища Вишенька Велика, Курники, Крушини, Ясенівка, Бідунь, Боронки), смт. Немирів, Рава Руська Саме природний феномен Розточчя сформував систему річок і долин, унікальну флору і фауну краю.

Після мезоліту наступає остання епоха каменю – неоліт. Він характеризується значним прогресом історії людства, а саме винаходами гончарства і ткацтва та переходом від привласнюючих до відтворюючих форм господарства. Неолітичні землеробські племена здебільшого осідали на безлісих, чорноземних просторах, тому Розточчя  їх не могло задовольнити, через що і залишалися рідконаселеними.

Аналізуючи  долини місцевих річок свідчать, що в минулому вони були досить повноводними, заболоченими і глибоко врізаними в рельєф. Їхнє формування відбулося у післяльодовиковий період, разом з місцевою системою мішаних лісів, мінеральних джерел та лікувальних вод. Ще одним багатством річкових долин була болотяна залізна руда, яка посприяла активному заселенню краю у залізну добу. Отже процес заселення Яворівщини спочатку супроводжувався значним впливом природи на життя людини, а згодом у наші часи – зворотнім впливом людини на природу, який приніс нам чимало екологічних і соціальних проблем, невирішених і до сьогодні.

Саме в епоху залізного віку, коли проходили великі міграційні рухи населення і відбулося повне заселення Розточчя і прилеглих територій сучасної Яворівщини. Древні металурги здебільшого оселялися вздовж річок Бугаївка між Віжомлям і Яворовом; Шкло, біля хуторів Стадники та у долині річки Завадівка. Результати  розкопок свідчать, що їхні житла були наземні, легкої конструкції та з малою кількістю побутових предметів. Отже матеріальна культура та побут жителів нашого краю  в глибоку давнину був досить одноманітним. У ньому уживалися землеробство, скотарство і металургія, яка носила домашній характер і не була самостійною галуззю. Основним видом господарства, за даними археологічних розкопок, попри важкі умови, залишалося землеробство.

Світ вступав у нову еру своєї історії, а терени сучасної Яворівщини чекали на своїх нових мешканців – слов’ян.

 Микола Глова – вчитель історії, дослідник історії рідного краю, член  ТКЯ «Гостинець»

Додаткова інформація