МИСТЕЦЬКИЙ ДОСВІД МІСЦЕВИХ УМІЛЬЦІВ

Якщо це  мистецтво, тоді це не для всіх,

а якщо це для всіх, тоді це не мистецтво.

Арнольд Шенберг

З глибини віків прийшло нам у спадок велике багатство – мистецький досвід яворівських умільців. Виплеканий поколіннями талановитих рук, він уклався в своєрідну систему народного мистецтва Яворівщини. Орнаментальна різьба, славнозвісна яворівська іграшка, колоритна вишивка, розмаїття солом’яних виробів – це далеко не весь перелік яскравих зразків народної творчості – того справжнього світу, в якому втаємничена вікова історія, поетичне світосприйняття, традиції та уподобання наших краян. Тому народне мистецтво сміливо можна назвати носієм древніх образів, відлунням минулих епох і ниткою поколінь яворівських родин.

У сфері декоративно-прикладного мистецтва України Яворівщина займає одне з визначних місць поряд із такими славетними центрами української художньої творчості, як Гуцульщина, Косівщина, Богуславщина. Мистецькі вироби регіону ще наприкінці ХІХ ст. викликали  зацікавлення  серед шанувальників художніх промислів. Шедеври ручної роботи яворівських майстрів здавна займають чільне місце на виставках і різноманітних етнографічних ярмарках.

Своєрідність яворівських народних промислів давно викликає як суто практичний, так і науковий інтерес сучасного світу. Багато науковців прикували свою увагу до Яворівщини з метою дослідити витоки цих ремесел, вивчити імена представників народних промислів, дізнатися їх справжні професійні «таємниці». У фаховій літературі можна знайти наукові праці А. Будзана, І. Гургули та Є. Чеховича, які досліджували технічну майстерність яворівських народних умільців і способи декорування дерев’яних виробів. Комплексне дослідження народного мистецтва регіону провела Р.Чугай, видавши друком етнографічну монографію «Народне декоративне мистецтво Яворівщини», що сміливо може слугувати дороговказом для молодих митців, так як містить докладний аналіз усіх видів народного мистецтва. Її книга веде читача у край дерев’яної іграшки, бавничкової вишивки, кераміки, орнаментальної різьби та розписної скрині. Актуалізуючи призабуте і доповнюючи результатами спостережень власну працю, автор розглянула окремо, співставила і систематизувала народне мистецтво Яворівщини як велике і цілісне явище.

Детально вивчали способи декорування дерев’яних виробів майстри народного мистецтва Й. Станько, С. Мельник та І. Бабійчук, які перенесли орнаментальні мотиви художнього розпису на плоске різьблення. В цьому полягала специфіка новаторства яворівської різьби, в якій автори зуміли зберегти традиції краю. У ній, як і у всіх галузях мистецтва, художники постійно звертаються до народних традицій, із яких черпають творчість і натхнення. Мистецькі вироби яворівських майстрів глибокі за традиціями, різноманітні за формами і видами. Для сучасного покоління вони є своєрідною школою художнього мислення, способом осягнути закономірності пропорцій, симетрії та кольорової гармонії.

Додаткова інформація