ОРНАМЕНТАЛЬНЕ РІЗЬБЛЕННЯ

Яворівська різьба як своєрідний жанр різьбярського мистецтва добре відома далеко за межами Галичини. Народні умільці досягли високої майстерності у декоруванні побутових і сувенірних виробів, оволоділи художньо-технічними прийомами орнаментального тригранно-виїмчастого, контурного і плоского різьблення. Це підтверджують музейні експозиції різьблених яворівських виробів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Яворівську різьбу, як й інші види мистецтва, вивчала Р. Чугай. Вона видала окрему книжку «Народне декоративне мистецтво Яворівщини», в якій детально охарактеризувала технічні прийоми виконання орнаментальних мотивів.

Яворівські народні майстри оздоблювали свої вироби різьбленням у стилі, притаманному тільки їм. У процесі декорування дерева різьбленим орнаментом для них було найважливіше не заглушити виріб, а навпаки підкреслити його форму і прикрасити. Вони ритмічно укладали один мотив – розетку смерічку, кривулю чи спіральний завиток на виробі і способом контурних ліній із зубчиків, цяточок, качечок чи сіточки надавали орнаменту завершеності. Яворівські умільці виробили багаті традиції: прості хатні меблі декорувались вдало застосованими доцільними деталями. Форми і декор мисників та інших предметів побутового вжитку завжди відповідали змістові. В результаті довголітніх пошуків майстри опрацювали нові художньо-технічні прийоми орнаментального різьблення.

Важливе значення  у технічному  вдосконаленні майстерності мала Яворівська промислова школа кінця ХІХ ст., яка забезпечила застосування технологічного поступу в художній обробці дерева. Впровадження виробничого інструменту, верстатів підняла рівень технічної вправності і майстерності. При школі в «Крайовому науковому верстаті» навчав різьбярству випускник Віденської школи художнього промислу П. Придаткевич. Його учнем був відомий різьбяр Яворівщини Й. Станько, який після подальшого навчання у Львові в 1920–1939 роках працював майстром-інструктором у Яворівській промисловій школі. Школа виконувала замовлення та експонувала роботи своїх учнів на виставках, завдяки чому яворівські різьблені вироби стають широко відомими (Гургула, 1959).

З 1939 року народні майстри працюють у промартілі ім. Т. Шевченка, на базі якої в 1946 році в Яворові відкривається професійно-технічне училище художніх ремесел (в 1963 перенесене в смт. Івано-Франкове).  В ньому ще 20 років працював майстром виробничого навчання Й. Станько, творчість якого визначила певний напрям у розвитку орнаментального різьблення, підтриманий його учнями і майстрами училища С. Мельником, К. Кавасом, І. Бабійчуком, Б. Бакальцем, Д. Патєєвим. У 60-тих роках різьблені вироби цих славних народних митців виставляються на різноманітних виставках і отримують нагороди.

З підвищенням попиту на сувенірні вироби яворівські майстри виготовляють шкатулки у формі маленьких скринь вишневого, чорного, сірого, темно-коричневого, світлого кольорів. Їх оздоблюють плоским різьбленням, що повторюється на кожній стороні виробу. Часто такі шкатулки майстрували з усіма елементами справжньої скрині – прискринками, засувками, подвійним дном, тощо. Світ яворівських шкатулок дуже різноманітний – прямокутні, квадратні, шестигранні, круглі, бочкоподібні – всі тоновані, відполіровані і декоровані яворівськими мотивами, приваблювали найвибагливіших любителів прекрасного.

Особливий світ декоративного мистецтва відображений митцями в мотивах різьблених тарілок. На одних плоске різьблення, складене віночком краями тарілки, ніжно обрамлює центральну розеткову композицію. На інших промені від середини кілька разів радіально повторюють і урізноманітнюють композицію, відправляючи її в простір. Розкішні ажурні тарілки, різьблені рослинним орнаментом, були найдорожчі, але завжди знаходили свого покупця. Користувалися попитом різьблені сільнички, перечниці, пудрениці, які зберігали природний колір дерева і мали комбіноване декорування – контурні різьблені лінії та розпис фарбами.

В ці роки проходить певна асиміляція – в яворівські мотиви вливаються елементи різьби інших регіонів. Окрім того, що різьблять шкатулки, чорнильні прибори, підставки, стають популярними різьблені рамки до ікон, хатні карнизи, портрети. Найбільше різьбили портрети Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, а також сюжетні картини української народної творчості.

 

Додаткова інформація