НАДСЯННЯ – ПІВНІЧНО-ЗАХІДНА ЧАСТИНА ПЕРЕДКАРПАТТЯ

Надсянська рівнинаохоплює територію Яворівщини з півночі від долини річки Завадівки на південь до річки Вишня. Із заходу на схід вона простягається  від західного кордону з Польщею і, займаючи басейн р. Гноєнець, прилягає східними й північними межами до Розточчя. Поверхня Надсяння надзвичайно гарна, її ледь хвиляста поверхня відкриває щораз нові горизонти то до терасованих долин, то горбисто-хвилястих межиріч. Ми настільки звиклися з нею, бо є її невіддільною частиною, що часто не здатні оцінити особливі куточки Надсяння. На перший погляд тут немає незвичайної краси, крім лісів та луків. А спробуйте подорожувати Надсянням! Тоді перед вами сповна відкриється вся краса і різноманітність галицької природи.

Якщо мандрувати Надсянням з півдня на північ, то першими оглянемо краєвиди Вишнянсько-Віжомлянського межиріччя, що розміщене між річками Вишня і Віжомля. Це невелика за площею, скромна за абсолютними висотами (220–250 м) височина, що порівняно широкою смугою (12–15 км) простягається від села Віжомля в північно-західному напрямку. В межах Краковецького тектонічного розлому, вздовж лівого берега р. Віжомлі, над увалисто-хвилястою поверхнею межиріччя плавно піднімається Бунівсько-Віжомлянська денудаційна височина, яка є вододілом між притоками Вишні і Віжомлі. Біля с. Бунів розмістилась найвища (275 м) гора височини, схили якої порізані химерним візерунком ярів та рівчаків, по яких стікають дощові води. Біля с. Рогізно мимоволі  увагу привертають великі каміння – це ератичні валуни, принесені в минулому льодовиком із далекої півночі. Фахівець неодмінно зауважить інші сліди льодовикової епохи – залишки відкладів морени, що виходять на поверхню в околицях с. Бунів. В минулому межиріччя було повністю поросле дубовими і буковими лісами, сьогодні ж половина його території перетворена на сільськогосподарські угіддя, а ліси здебільшого вкривають горбисті ландшафти.

Яворівська улоговина розміщена в центральній частині Надсяння і охоплює басейн річки Шкло. Простягається від річки Віжомлі до Грушівської височини, від західних меж Розточчя до західного кордону. Улоговина характеризується чергуванням слабохвилястих вододільних поверхонь із абсолютними висотами 270 м та широких, плоских, часто слабодренованих і заболочених долин (220 м), які створюють враження типових поліських ландшафтів. Яворівська улоговина розчленована численними притоками річки Шкло, що врізаються в алювіальні відклади на 2–4 м і часто утворюють озероподібні розширення. На межиріччі Ретичину і Шкла виявлені ератичні валуни – залишки окського зледеніння. Поверхня східної частини улоговини дуже змінена  через видобуток сірчаної руди. На місці колишніх заболочених долин утворено кар’єр, глибиною понад сто метрів (сьогодні Яворівське озеро), площею до 2080 м², довкола якого утворились штучні пагорби – відвали гірських порід. Повсюдно можна натрапити на карстові воронки, що є результатом техногенної зміни гідродинамічного режиму території.

Вздовж лівого берега річки Завадівкипростягається вузькою смугою (5–10 км) Грушівська височина. Вона має асиметричну будову – пологі південні схили і круті північні, що впритул підходять до заплави Завадівки. Східні межі нечіткі, височина плавно переходить у Розточчя. Немирівська улоговина розміщена північніше Грушівської височини і охоплює долину річки Завадівки та Немирівську долину. Заплава Завадівки (до 2 км) – це улоговина льодовикового розмиву, яка характеризується торфовищами та заторфованими грунтами до глибини 4 м.

Визначальною ознакою Надсянської рівнини є повсюдне поширення водно-льодовикових відкладів, представлених найчастіше глинистими, дрібнозернистими пісками з галькою кристалічних порід у нижній частині піщаних товщ. Потужність цих відкладів досягає кількох десятків метрів. Повсюдно зустрічаються залишки відкладів морени. З еоловою переробкою флювіогляціальних відкладів пов’язані еолові форми рельєфу (дюни, пагорби), які зустрічаються досить часто. Алювіальні відклади найповніше представлені в долинах рік Шкло і Вишні, нижня частина складена галечниками, верхня – супісками, суглинками. На заплавних терасах часто зустрічаються торфовища.

За матеріалами: Косик Н., Косик Л. Скарби Яворівщини. – Львів: Логос. – 2009. – 244 с.

Додаткова інформація