ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЛЬЄФУ ЯВОРІВЩИНИ

Природа – це єдина книга з великим змістом на кожній сторінці.

(Й. Гетте)

 

Красива яворівська земля… Щодо різноманітності ландшафтів Яворівщина може змагатись із найбільш уславленими куточками України. Усе є в нашому краї: вкриті лісами пагорби, які нагадують гірські схили, розлогі долини, порослі різнотравним килимом духмяних пахощів, заплавні луки, низинні болота та сільськогосподарські землі на місці дубових і букових лісів.

 Сучасне „обличчя” Яворівщини оригінальне. Його неповторна хвиляста поверхня виплекана геологічною історією, адже наш край у далекому минулому був то дном моря, то буяв субтропічною розкішшю, то одягався в льодовиковий панцир. Мільйонами років шліфувавався рельєф, та вирішальний вплив на його теперішній вигляд  мали зледеніння та потоки талих вод, що утворили денудаційно-акумулятивну поверхню з загальним нахилом зі сходу на захід, із півночі на південь. Обриси денудаційних вододільних височин плавні і полого знижуються до долин річок і струмків, а акумулятивні пониження постійно формують товщу нових відкладів.

 Своєрідність рельєфу Яворівщини пояснюється неоднорідністю тектонічної будови. Східна частина розміщена в межах Розточчя і Опілля, що розташовані в крайовій частині платформ, західна – в межах Надсянської моренно-зандрової рівнини, що є північною окраїною Карпатської гірської країни.

 Опілля

 Між річками Верещиця і Зубра на пд від Львова простягається рівнина Опілля, так зване Львівське плато, яке з давніх часів було зайняте полями, тому за ним закріпилась назва Львівське Опілля. На територію Яворівщини воно заходить північно-західною окраїною, що називається  Білогоро-Мальчицька прохідна долинаі відокремлює Розточчя від Львівського плато. Простягається на південь від сіл Страдч, Ямельня, Вороців, Солуки і своїм виглядом доволі відрізняється від північних розточанських краєвидів. Плоска, місцями заболочена поверхня долини має багато понижень.

 Надсяння – північно-західна частина Передкарпаття

 Надсянська рівнинапівнічно-західна частина Передкарпаття, що охоплює Яворівщину на півночі від долини р. Завадівки, а на півдні – до р. Вишня. Із заходу на схід вона простягається  від західного кордону з Польщею і, займаючи басейн р. Гноєнець, прилягає східними й північними межами до Розточчя. Поверхня Надсяння надзвичайно гарна, її ледь хвиляста поверхня складається з терасованих долин та горбисто-хвилястих межиріч.

 На півдні Надсяння розташоване Вишнянсько-Віжомлянського межиріччя, що простягається між річками Вишня і Віжомля. Вздовж лівого берега р. Віжомлі, над увалисто-хвилястою поверхнею межиріччя плавно піднімається Бунівсько-Віжомлянська денудаційна височина, яка є вододілом між притоками Вишні і Віжомлі. Біля с. Бунів розмістилась найвища (275 м) гора височини.

  Яворівська улоговина розміщена в центральній частині Надсяння, охоплює басейн р. Шкло, простягається від річки Віжомлі до Грушівської височини, від зх меж Розточчя до зх. кордону. Вздовж лівого берега р.Завадівкипростягається вузькою смугою (5–10 км) Грушівська височина, що впритул підходять до заплави Завадівки.

 Немирівська улоговина розміщена північніше Грушівської височини і охоплює долину річки Завадівки та Немирівську долину.

 Розточчя

 Розточчя – гористий край, що простягається по Яворівщині від Львова в північно-західному напрямку на 60 км до західного кордону і на території Польщі ще на 120 км. Це своєрідний зелений міст на українсько-польському пограниччі, що з’єднує Західну Україну і Східну Польщу. В географічному плані Розточчя є крайньою північно-західною частиною Подільської височини. Наче справжні гори, підноситься Розточчя над сусідніми рівнинними просторами, зливаючись на півночі з Малим Поліссям, на півдні – з Надсянською рівниною.

 Розточчя не утворює суцільної височини. Його територія складається з горбів-останців та ряду коротких пасом довжиною до 10 км (гряд, ланцюгів, горбів), які в основному заокруглені і мають розпливчасті контури, проте в сукупності утворюють єдину горбисту систему шириною 20–30 км.

 Розточчя є до певної міри унікальною територією в усій Європі. Унікальність не в горбистому рельєфі, який характерний для багатьох місцевостей. Унікальність у тому, що його південно-східною частиною проходить Головний Європейський вододіл, який розмежовує воду між річками Дністер і Сян, що течуть у протилежні боки, відповідно до Чорного і Балтійського морів.

 Розточчя багате розмаїттям ландшафтів. Цікавими є прохідні долини, що утворились ще в епоху зледеніння. Їх на Розточчі п’ять: 1) Рава-Руська – Яворів; 2) Магерів – Добростани; 3) Крехів – Івано-Франкове; 4) Зашків – Брюховичі – Рясне; 5) Мальчиці – Білогорща – Львів. На території Яворівщини вони поділяють Розточчя на Равське, Янівське і Львівське, які мають між собою певні відмінності.

 Найбільш вирівняним є Равське Розточчя, що має вигляд типового плато із найвищою горою – Буракова Нива (388 м).

 Найбільш різноманітне Янівське Розточчя, яке об’єднує ланцюги горбів, широкі і розлогі долини, що чергуються з великими улоговинами. Найвища гора Булава (397 м). Горбисті пасма Янова, Лелехівки, Дубровиці та Ставок вищі і більш заліснені, ніж пасма Равського Розточчя, схили крутіші. У межах Янівського Розточчя виділяється Старицьке плато, яке має ступінчастий характер. Завершує південну межу Розточчя Страдецька гора, з висоти якої відкривається прекрасна панорама на Білогоро–Мальчицьку прохідну долину. Привабливою місциною в цій частині Розточчя є Янівська котловина, оточена численними підвищеннями і останцями: з пн – г. Таборова (362 м), а з зх. – г. Висока (351 м).

 Львівське Розточчяє найвищим, воно досить виразно підноситься над сусідніми регіонами височини. Абсолютні висоти 390–400 м. Найвищим пунктом є гора Високий Замок (409,5 м). Привабливі ландшафти Львівського Розточчя – це крутосхилі яри і балки, серія платоподібних піднять, горбів та улоговин, хвилясте пасмо Ясниськ, пасмо Дубровиці, улоговина Бірок, горб Кожич.

 Розточчя досить освоєне, внаслідок чого зазнає постійних природних змін. Але небезпечними є зміни, спричинені діяльністю людини. Адже рельєф відіграє значну роль у формуванні клімату, стоку поверхневих і підземних вод та грунтоутворювальних процесів. Тому сьогодні актуальним є питання збереження рельєфу Розточчя.

За матеріалами: Косик Н., Косик Л. Скарби Яворівщини. – Львів: Логос. – 2009. – 244 с.

Додаткова інформація